На жаль, ми змушені констатувати той факт, що процес переходу парафій РПЦвУ до Православної Церкви України призупинився. За останні тижні маємо лише кілька поодиноких випадків. А московська гідра, що була принишкла, піднімає всі свої голови (Кремль, РПЦ українські посіпаки).
Це все через страх. Звичайні віряни та їх священики бояться реваншу московської гідри. Бояться, що у разі приходу до влади «нових обличь», усі надбання з розвитку Помісної Автокефальної Православної Церкви України постануть, м’яко кажучи, під питанням. Під питанням може опинитися і сама ПЦУ.
Але так само бояться і в РПЦвУ. Бояться, що коли залишиться чинний президент, процес переходу громад до ПЦУ продовжиться або навіть прискориться. Що, врешті решт, Московській церкві доведеться перейменовуватися і показати тоді людям своє справжнє обличчя, яке вони ховають під назвою «УПЦ МП».
Зараз РПЦвУ через суд намагається скасувати закон про перейменування колишньої «УПЦ МП». Через суди, знов таки, намагатимуться забрати собі храми громад, що перейшли до ПЦУ. Московські священики навіть набралися нахабства вимагати відкликати Томос про Автокефалію Православної Церкви України.
Паралельно вони розганяють брехню про вже перемогу у суді, про недопущення священиків ПЦУ до Храму Гроба Господнього в Єрусалимі. Цим вони хочуть посіяти страх в серцях людей. І приховати те, що вони самі страшно бояться – втратити вплив на душі наших співвітчизників, визнати, що вони узурпували назву «Українська Православна Церква» і зараз настав час відновити справедливість.
Українським православним вірянам не треба боятися. Іноді ми боїмося, іноді «дух страху» бере гору, і щоб здолати його, ми маємо цілковито покладатися на Бога та любити Його. «Але досконала любов проганяє страх, оскільки страх несе страждання; хто ж боїться, той недосконалий у любові» (1 Івана 4:18). Ніхто не ідеальний, і Бог знає про це. Тому Він щедро розмістив слова підбадьорення проти страху на протязі всієї Біблії. Починаючи з книги Буття і до книги Об’явлення, Бог нагадує нам: «Не бійся!».
