Понеділок, 19 Вересня, 2022
Бiльше

    Єпископ Михаїл: “Мета молитви не у розв’язанні побутових проблем”

    7 серпня у Ставропігії Вселенського Патріарха в Україні – Андріївському храмі екзарх Вселенського Патріарха єпископ Команський Михаїл звершив Божественну Літургію у співслужінні диякона Івана Петрущака.

    Про це повідомляє Місія «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні».

    Під час проповіді архієрей наголосив на тому, що люди часто перетворюють Бога на службу розв’язання побутових проблем. Хоча просити Бога розв’язати ці проблеми не є гріхом, але християни повинні зосереджуватись на тому, щоб ставати кращими і ближчими до Бога. Саме тому Христос відмовлявся від земного царювання, яким спокушав Його диявол.

    Єпископ Михаїл зазначив, що Ісус Христос прийшов не для того, щоб тільки нагодувати чи зцілити а, щоб змінити, освятити природу людини, відновити її, вознести на той п’єдестал, на якому вона була до гріхопадіння. Всі ми покликані до вищого і більшого.

    Повний текст проповіді

    «В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Сьогоднішнє євангельське читання розповідає нам про те, як Господь наш Ісус Христос примножив кілька хлібів та риб та нагодував кілька тися чоловіків. Особливо зазначається, що це не враховуючи жінок і дітей. Отже яка велика юрба побігла за Спасителем, коли Він проповідував. Таке чудо було не одне. Але ми бачимо дуже характерну деталь, що одразу, після того, як Спаситель звершує ці чудеса, Він одразу йде з цього місця. Не залишається там довго.

    Здавалось би, навпаки, коли люди побачили, навіть ті, що не вірили в зцілення Господа Спасителя і зводили на Нього наклепи, що Він звершує це силою бісівською. Навіть такі люди могли скуштувати тої їжі, яку Спаситель примножив, давав їм їсти і впевнитись, хто такий є Син Божий. Що це явне чудо.

    Але Господь не продовжує проповідь у цьому місці, залишає і йде. Чому? І відповідь ми з вами також знаходимо на сторінках Євангелія, тому, що саме після такого чуда люди шукали Його, зібрались, прийшли і хотіли зробити Царем. Здавалось, на перший погляд, ну хіба ж це не добре? Тоді в Христа було б більше можливостей проповідувати Євангелія, нести слово Боже. Хіба ж не для цього Він прийшов? Так для цього, але якби Він хотів бути царем в земному розумінні він би, напевно, народився в імператорській родині. Все було б набагато простіше. Видати Євангеліє і імператорським прескриптом записати його в державну релігію. Приписати вірити так всім, кожного дня читати. Хіба ж не простіше? Набагато простіше і якби це було згідно з планом Божим, Господь неодмінно так би і зробив.

    Не було б потрібно народжуватись в печері у Вифлеємі, не було б потреби втікати в Єгипет, не було б потреби ходити спраглим і голодним, проповідуючи землям Юдеї і Галілеї. Але Господь чомусь так не зробив. Чому ж Він так не зробив?

    Для цього нам треба повернутись до моменту, після того, як Він хрестився, щоб зрозуміти, що ж відбувається.

    Як ми з вами пам’ятаємо, однією із спокус, яку диявол пропонував Христу, для того, щоб отримати владу над усією землею, казав: “Поклонись мені і всі царства землі будуть під твоїми ногами”. Хіба Спаситель не міг таке зробити? Міг.

    Але Він відкинув це. Бо прийшов не для того, щоб царювати, а щоб спасти людину, щоб відновити її в первісному стані і навіть постраждати до смерті за кожну людину. Окрім того будь які обіцянки від диявола не могли бути прийняті Богом. Так от якби люди захотіли зробити Його царем, а вони захотіли, якби вони зробили Його Царем, а Він би погодився, то це, якраз і було б справдженням тієї спокуси, яку пропонував Христу диявол, для того, щоб царювати над усією землею.

    Саме тому Спаситель, після, особливо цих чудес, можна сказати швиденько залишає цю територію. Щоб у людей не було спокуси. Адже, як люди міряють добро? Вони побачили, що їм не треба працювати. Вони тільки ходять слухають Спасителя і в кінці дня в пустельному місці в них є багато їжі і всього вдосталь. Чому б не ходити? Добре і дуже зручно. Можна ходити, слухати, захоплюватись Його словами, але ж не треба нічого для цього робити. Все. Їжа є. І дуже часто, навіть в сучасному житті багатьох християн, часом всі ми підпадаємо під таку спокусу, бачити у Богові, вирішення наших простих побутових проблем.

    Не хочу сказати, що не треба звертатись до Бога за допомогою про те, щоб допоміг нам в нашому житті, в наших якихось побутових справах. Це треба і можна. Але дуже часто буває, що саме такі прохання займають більшість нашого часу спілкування із Богом.
    Проте, відкриймо молитвослов. Не дарма Церква дала нам, як взірець ранкові і вечірні молитви святих Отців. І постараймось прослідкувати центральну ідею, яка іде в усіх цих молитвах. Звертаючись до Бога, та людина, що молиться, просить Його допомогти… може в деяких моментах буває, вирішити якісь свої побутові проблеми, але звертається до Бога допомогти їй стати краще. Допомогти стати тою людну, якою Господь задумав бачити кожного з нас. Це набагато більш складніша річ, ніж вирішити деякі побудові проблеми. І знову ж таки це не в загальному. Бувають виключення, поодинокі, щодо хвороб інших катаклізмів, чи от війни, як зараз. Але головною ідеєю молитви є наше єднання з Богом і самовдосконалення. Щоб навчитись любити людей, щоб навчитись не брехати, щоб навчитись бути християнином. Адже по суті своїй, бути християнином, так, як проповідував Господь, означатиме, бути людиною такою, як вона задумана Богом.

    І отже сьогодні ми з вами маємо чудовий приклад того, як Господь навіть Своїм швидким уходом з того місця де Він проповідував після цього чуда, показує, що Він прийшов не для того, щоб тільки нагодувати чи зцілити. Він прийшов, щоб змінити, освятити природу людини, відновити її, вознести на той п’єдестал, на якому вона була до гріхопадіння.

    Дорогі мої друзі, коли ми з вами стаємо на молитву, згадуймо це. Згадуймо, що не гріх попросити допомоги в Бога і в бізнесі у навчанні і в домашніх справах, але це не повинно бути центральною ідеєю нашого спілкування з Богом. Адже тоді Бог мимоволі перетворюється нами самими на таку службу допомоги в нашому побуті і більше нічого.
    Пам’ятаймо, що Господь шукає зміни нашого серця, для того, щоб ми наблизились до Нього. Він завжди з нами, завжди слухає нас, завжди допомагає нам, нам тільки треба правильно спрямувати свою увагу на молитву, свою увагу до нашого духовного життя, щоб пам’ятати, що ми покликані до вищого, до більшого і життя наше з вами не обмежується тільки благоустроєм і благополуччям в нашому побуті.

    Хай Господь допоможе всім нам свідомо жити християнським життям, свідомо звертатись до Нього з молитвою, пам’ятаючи цю центральну ідею, що головною метою нашого з Ним спілкування є наближення до Нього і уподібнення Йому. Амінь».

    Найсвіжіше

    Популярне