Росія, ймовірно, вирішила змінити напрямок зусиль. Атаки у напрямку Слов’янська та Сіверська затихли, тоді як на Бахмут та Авдіївку – активізувалися. Але при цьому дані супутникових знімків свідчать, що значні російські сили концентруються на території рф на лінії постачання, що веде до Ізюма.
Про це повідомляє Інформаційний спротив.
Від Ізюма росіяни провели кілька безуспішних атак у північно-західному напрямку; у напрямку Слов’янська вони не атакували. У районі Сіверська атак не було. Армія рф провела кілька атак у напрямку Бахмута, лише одна з них закінчилася незначним поступом. Є також неясні поки що відомості про звільнення ЗСУ невказаної території на Донеччині. У напрямку Авдіївки було відбито кілька атак супротивника. На території всієї Донецької області продовжуються російські обстріли та атаки з повітря, у тому числі й ракетні. Українські партизани продовжували атакувати контрольовану росією залізничну мережу. Очільник Луганської обласної адміністрації Сергій Гайдай повідомив, що партизани знищили залізничний диспетчерський пункт на північному сході Луганської області.
30 липня російські війська не вели наступальних операцій навколо Харкова, але продовжували обстріл населених пунктів на північний захід, північний схід та південний схід від міста. Голова Харківської обласної адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що російські війська випустили п’ять ракет С-300 по двох районах Харкова.
Повідомляється, що 30 липня українські сили запобігли наземній атаці російських військ на північному заході Херсонської області. Український генеральний штаб повідомив, що вогонь української артилерії не дозволив російським силам розпочати атаку з окупованого Брунського на Білогірці, що розташоване на західному березі річки Інгулець на північному заході Херсонської області.
Росіяни також продовжували наносити авіаудари та продовжували обстріли з артилерійських знарядь та реактивної артилерії. Значна кількість ударів припала на мирне населення та цивільну інфраструктуру. Армія рф продовжувала зусилля щодо відновлення матеріально-технічного постачання та створення оборонних позицій на південь від лінії зіткнення.
ЗСУ продовжували знищувати російські наземні комунікації та склади боєприпасів. У мережі показали численні відео удару по російському складу боєприпасів у Новій Каховці. Також українське Південне оперативне командування підтвердило, що українські сили 29 липня знищили командний пункт 34-ї окремої мотострілецької бригади у Брускінському. Призначений росією голова Запорізької обласної окупаційної адміністрації Євген Балицький показав зйомку, що підтверджує пошкодження ділянки залізниці біля станції Комиш-Зоря, всього за 22 км на захід від кордону Запорізької та Донецької областей.
Балицький стверджував, що удару по залізниці 29 липня завдали українські HIMARS, але невеликі пошкодження більше відповідають діям українських партизанів, спрямованих на порушення маршрутів російської логістики на півдні України. Українські офіційні особи з Маріуполя повідомили, що партизани підпалили поле в окупованому росією Безіменному, приблизно за 20 км на схід від Маріуполя, щоб пошкодити російські укріплення та перешкодити російській окупаційній владі грабувати українське зерно.
На окупованих територіях продовжується активна підготовка псевдореферендуму про приєднання до рф.
На окупованих територіях продовжується активна підготовка псевдореферендуму про приєднання до рф.
Якуб Яновський (Oryx) повідомляє про абсолютно підтверджені російські втрати за 30 липня:
• 7 танків;
• 2 БТР та БМП;
• 1 автомобіль.
Норвегія поставила в Україну 14 бронеавтомобілів IVECO LAV III для потреб ЗСУ, повідомила пресслужба уряду Норвегії. «Норвегія продовжує робити свій внесок у боротьбу українців за свободу. Уряд постійно оцінює, як Норвегія може надати подальшу підтримку Україні у захисті країни від вторгнення росії», — заявив міністр оборони Норвегії Бьорн Арильд Грам. Зазначається, що бронеавтомобілі були передані в якості додатка до іншого обладнання, такого як артилерія, ПЗРК та бронетранспортери.
У цілому нині можна припускати, що російські наступальні можливості вичерпуються – а на деяких ділянках фронту вичерпалися повністю. Підкріплення – погано навчені «добровольчі» батальйони, та ще й із недостатнім постачанням та нестачею командного складу – навряд чи зможуть кардинально змінити ситуацію на фронті.
Також загальна картина дозволяє припустити, що росіяни остаточно втрачають ініціативу і намагаються перехопити її хоч десь, проводячи марні атаки на нових ділянках фронту. Схоже, російське командування змушене зараз діяти за принципом «трішкиного каптану» — щоб «залатати» дірку на одній ділянці фронту, доводиться позбавляти необхідних ресурсів іншу.
