Четвер, 28 Березня, 2024
Бiльше

    На звільненій від окупації Чернігівщині відновлюють церкву гетьмана Мазепи

    Розпочинаються протиаварійні роботи на архітектурній пам’ятці Гетьманщини – Покровській церкві 1710 р. із села Дігтярівка неподалік кордону з РФ – зразку органічного поєднання української та європейської архітектури, свідкові союзу гетьмана Івана Мазепи та шведського короля Карла ХІІ.

    Громадська ініціатива «Врятувати храм Івана Мазери» та БФ «Спадщина.УА» завдяки українцям зібрали необхідну суму для покрівельних робіт на відреставрованій частині величної церкви. Храм був останнім великим архітектурним проектом, зведеним за кошти гетьмана Івана Мазепи. У середині ХХ століття комуністи навмисне зруйнували більшу частину церкви. Про це повідомляє РІСУ.

    У 2011-2013 р. вдалося відреставрувати один із чотирьох приділів церкви, проте через значний об’єм робіт та брак фінансування роботи були призупинені. Теперішня ініціатива має на меті довершити розпочате – покрити рамено і маківку храму металевим дахом.

    Село Дігтярівка на місяць опинилось у тилу російських окупантів, а громада жила у страсі російських безчинств. На щастя, храм і громада вистояли.

    Загальнонаціональна ініціатива з порятунку церкви Івана Мазепи у Дігтярівці зібрала гроші на відновні роботи ще до війни і зараз наголошує на важливості негайно розпочати порятунок пам’ятки на пограниччі з РФ, яка символізує вікові традиції української архітектури та прагнення розвитку незалежної України.

    “Сьогоднішня війна має чимало аспектів і кожен українець має зайняти своє місце у цій боротьбі за наше майбутнє. Ми працюємо на фронті національно-культурного відродження. Початок робіт з відновлення українського храму часів козацького бароко поруч із кордонами країни-агресора стане символом незламності українського духу та української віри”, — зазначила засновниця БФ “Спадщина.УА” Ганна Гаврилів.

    Про важливість реставрації храму зараз розповідає один з координаторів ініціативи мистецтвознавець Богдан Ворон: “Івана Мазепу називають архітектором європейської України, порятунок його спадку варто сприймати не лише в площині спадщини, але як укріплення наших європейських прагнень.

    Євген Сверстюк у есеї “Собор у риштованні” попереджав про катастрофічні наслідки байдужості, обережності та перечікування зокрема й у справі збереження спадщини предків”. Відновлення має й соціальний аспект: реалізація проекту втілить прагнення організаторів та жертводавців, а також забезпечить роботою місцевих мешканців.

    Наразі на початок робіт зібрано 122 тис. грн, велику частку вдалось залучити завдяки українцям закордоном – Федору Закусилу та Любомиру Шереметі.

    Найсвіжіше

    Популярне