П’ятниця, 27 Травня, 2022
Бiльше

    Єпископ Команський Михаїл: «Не можливо віднайти слова розради для цих людей»

    Екзарх Вселенського Патріарха єпископ Команський Михаїл у Вербну неділю спілкувався з іноземними журналістами. Духовний Фронт України публікує переклад цього інтерв’ю.

    Говорить для «ΝΕΑ» Екзарх Вселенського патріарха і очільник Андріївської Патріаршої Ставропігійної Церкви в центрі Києва.

    «Чому Бог це допускає? Чому він дозволяє вбивати мирних жителів? — Чому він дозволяє вбивати дітей? На ці питання покликаний щодня відповідати боголюбивий єпископ Команський п. Михаїл у храмі святого Андрія в серці Києва, де він служить як екзарх Вселенського Патріарха і головує Патріаршою Ставоопігією. «Я теж не маю відповіді», — зізнається він. «Я тільки кажу їм, що в цьому світі ми маємо і хороше, і погане».

    У своїй проповіді 46-річний владика Михаїл просить вірних бути терплячими. Він нагадує їм, що навіть Ісус мав Юду поруч. «Кількість віруючих зросла під час війни, але є також багато тих, хто втратив віру – і це цілком логічно – тому сьогодні, у своїй проповіді, я наголосив, як важливо залишатися непохитними у своїй вірі, навіть в цьому скрутному становищі. «Ворогів не Бог послав, вони самі прийшли», – говорить він з амвону храму. Молитви людей змінилися, за словами владики Михаїла, від дня початку війни. «Те, чого вірні просять від Бога, це, щоб війна швидко закінчилася і щоб їхні близькі люди не опинився під загрозою. Ви бачили все, що сталося в Бучі. Нас охоплює страх від думки про те, що ми дізнаємося з плином часу, про становище в Маріуполі».

    Аліна зі сльозами на очах спостерігає за богослужінням. На руках у неї дочка, а поруч мама. Вони були змушені покинути Херсон, шукаючи безпечного пристановища. «Ми не могли там більше залишатися. Малюк боїться звуку бомбардувань. «Наш будинок, наші життя були в небезпеці», — каже вона, плачучи. «Ми стали біженцями у власній країні».

    Єпископ Михаїл не має відповіді. Все, що він може зробити, це вислухати їх і молитися за них. «Приходять люди, які втратили своїх близьких людей, своїх батьків, своїх дітей… Є ще й ті, які ще не знають, чи мертві їх близькі чи живі. Для цих людей немає слів розради. Але я відчуваю, що для них важливо мати когось, хто їх слухає. І це практично все, що я можу для них зробити».

    Побоюючись вибухів, поліція та Православна Церква України вирішили дещо зкорегувати богослужіння Страсного тижня. Однак потреба людей молитися за мир є великою, і деякі священики намагатимуться служити рано вранці.
    — Чому Ви не виїхали? Питаю єпископа Михаїла, в Києві, який майже всі покинули. «Я не міг покинути міста», — відповідає він. «Моя паства тут. Я представляю Вселенського Патріарха і Матір-Церкву. Моя робота тут».

    Церква Святого Андрія також є національним музеєм країни. Більшість греків в українській столиці є прихожанами цього храму. Єпископ Михаїл, за його словами, глибоко завдячує Греції за практичну підтримку продуктами харчування та ліками. Він українець, народився в Хабаровську 18 вересня 1976 року, але навчався в Греції, на Богословському Факультеті Національного Афінського Університету імені Каподистрія, і розмовляє грецькою, ніби це його рідна мова. «Ми додали до молитов ще дві особливі молитви», — додає він наприкінці інтерв’ю. «Нехай закінчиться війна, нехай підуть вороги і нехай Україна переможе».

    Постраждало 60 церков
    Поблизу села Мотижин бачимо пошкоджений купол храму. Священик розповідає, як церква була вражена ракетами окупантів і як троє людей, які в цей час перебували на подвір’ї храму, опинилися в небезпеці. Всередині церкви нічого не встояло на своєму місці. «Вони не націлені на храми», – каже священик храму Різдва Богородиці.

    «Здебільшого це побічні втрати», — додає він. У першому звіті української сторони йдеться про 60 зруйнованих храмів. Священик конкретного села вирішив, що богослужіння Страсного тижня мають відбуватися на подвір’ї. Село постраждало і віряни бажають помолитися за душі загиблих.

    Найсвіжіше

    Популярне