Насамперед варто нагадати, що Путін пройшов вищу школу КДБ, в якій вчили не любити та поважати людей, християнського ставлення до ближнього, а вчили підступно вбивати, вербувати, підкуповувати, шантажувати, погрожувати. Його діяльність на посаді пересічного агента у Східній Німеччині не вимагала особливих знань, мав засвоювати методи знайомства, контакти, що стало йому в нагоді після розпаду СРСР. Звісно, що й знання німецької мови допомогло йому влаштуватися біля мера Санкт-Петербурґа, звідки він потрапив до кремлівської верхівки.
Про цей період життя Путіна написано багато, але варто зосередитись на періоді, коли він став головою уряду РФ, а потім і президентом. Його «організаційні здібності» знайшли своє втілення у підготовці до війни проти Чеченської Республіки й убивства генерала Дудаєва, її першого керівника. Шлях Путіна до абсолютної влади та контролю над політичним розвитком, який зробив із нього кривавого диктатора, а з громадян РФ — бездумну масу, що дозволяє йому провадити війни навіть проти тих, кого називає братерським народом, виявив бездушного психопата, якому бракує елементарного логічного мислення. Він схильний до підступних кроків і безжалісних вчинків, які для мільйонів перетворюються на траґедією. Брак співчуття, милосердя, адекватности вчинків зробив із нього вбивцю, якому бракує тих людських рис, що привели людство до прогресу.
Хвороблива уява про те, що розпад «імперії зла» (як назвав її Рональд Рейґан) був «найбільшою катастрофою ХХ ст.» (так сказав Путін) зробила з нього найбільшого злочинця на планеті, який задля своєї хворої уяви, збудував першу в історії терористичну державу та став погрожувати світові атомною зброєю. До створення держави-терориста йому вдалося залучити Російську православну церкву (РПЦ), яка завжди мала тісні зв’язки з КДБ.
За допомогою патріарха Кіріла Путіну вдалося одурманити не тільки вірних РПЦ, але й більшість населення Російської Федерації (РФ), яке тішилося окупацією сусідніх територій Грузії, Молдови, України, і верещати «Крим наш!».
Відомий розвідник і журналіст Ю. Швець зауважує, що Путін вивчав минуле Третього Рейху і, можливо, саме методи Гестапо «промовили» знайшли відгук у його серці, про що свідчить дійсність, коли в РФ придушують будь-який протест. Зрештою, ідеологія «московської цивілізації» скопійована з гітлерівської ubermensch (надлюдини). Саме Гітлер починав «захоплювати» німців «збиранням» німецьких земель — в чому російський Путлер дослівно перебрав його «арґументи». Навіть сам вибір дати 24 лютого видається не випадковим, адже 24 лютого 1920 року прийняли програму нацистської партії NSDAP, яка була теоретичним підґрунтям Голокосту.
Російська аґресія проти України 2014-го з брехливим виправданням «допомоги» російськомовним найбільші жертви спричинила саме російськомовних. Дехто й справді повірив московським пропагандистам, що в Україні може настати така ситуація, яка панує в РФ, де національні меншини не мають жодних прав. Натомість українці становлять значну частину населення РФ, але ніде не було не тільки радіо чи телебачення, навіть одногодинної телепрограми для українців, єдину РФ українську бібліотеку в Москві просто закрили. А про школу — хоча б суботню, і мови бути не могло, не кажучи вже про українські культурні організації, які ліквідували.
Розвиток демократичного суспільства в Україні став небезпечним для РФ не тому, що хтось обмежував російськомовних, а тому, що люди після двох Майданів відчули себе вільними. Вони полюбили країну, в якій живуть і були готові за неї боротись. Тому путінську вигадку про «один народ» підтримує в Україні всього 8 % людей.
Водночас фашистська політика «руZкого міра» набула відвертих расистських рис, що довело пропагандистів до думки, що Росія — «нова цивілізацію», яка має врятувати світ. Саме такі «аргументи» висловив патріарх Кіріло, коли виправдовував повномасштабне вторгнення російського війська в Україну 24 литого 2022 р.
Та майже 20-тисячні втрати російського війська за 47 днів війни виявилася покаранням, а не перемогою. Так виглядає, що Господь не повірив главі РПЦ і покарав його «зброєносців». Чи дійде цей сумний сигнал хоч до декотрих владик РПЦ?
Своєю чергою, митрополит Онуфрія, глава РПЦ в Україні, закликав Путіна припинити «спецоперацію», яка вже зруйнувала десятки храмів (в т. ч. історичні пам’ятки православної церкви), мільйони православних і неправославних християн.
Та позаяк РПЦвУ роками була втягнена у пропагандистську єресь «руZкого міра», вона зобов’язана зробити перший крок, щоб виправдати себе перед іще живим своїм християнським «стадом», яке зазнало на власній шкурі «московську цивілізацію» — вбивств, знущань, тортур, ґвалтувань, грабунків, руйнування бомбами, ракетами, гарматами та брехні, принесені в Україну «православним» озброєним бидлом патріарха Московського.
Джерело: meest-online.com Автор: Йосиф Сірка
