Четвер, 26 Травня, 2022
Бiльше

    Діагноз Путіна. Соціальний психолог аналізує поведінку російського диктатора

    Соціальний психолог Олег Покальчук проаналізував на прохання НВ психічний стан російського диктатора Володимира Путіна та поставив йому діагноз

    Оскільки останні воєнно-політичні рішення  Путіна викликають дедалі більше запитань, НВ звернувся до соціального психолога Олега Покальчука, щоб він дав фахову оцінку діям очільника Кремля.

    — Як ви оцінюєте нинішній психічний стан Володимира Путіна?

    — Психічний стан Путіна потрібно розглядати в контексті загального психічного стану населення Російської Федерації, яке за останні 22 роки набуло незворотних змін у розвитку загальнонаціонального параноїдального психозу. Тому тут особливих змін чи динаміки немає.

    З психіатричної точки зору, параноїдальний психоз проявляється в тому, що людина вважає, ніби весь світ збирається на неї особисто напасти, тому вона повинна напасти на весь світ першою. Це, власне, і відбувається. І оскільки він нападає на половину світу, то вважає себе так само величним і великим, як і весь цей світ. От і все, що треба розуміти про поведінку Путіна.

    — А що ви скажете про психологічний портрет російського диктатора?

    — Щодо Путіна, то забудьте про слово психологія, забудьте про те, що можете уявити, як працює людська логіка. Ми маємо справу з хворою людиною. І ця хвороба не сталася вчора чи позавчора. Це психопат, маніяк. Ну, от яку психологію ви можете знайти у поведінці людожера? Йому смакує. От і вся відповідь. Ще раз: не шукайте в поведінці Путіна раціональних пояснень, вони вас заведуть геть не туди. Ми маємо справу з хижим звіром.

    Зрештою, він не один, це групова поведінка. Ми маємо справу з абсолютно звироднілими у моральному плані людьми, які створили собі фантастичне уявлення про світ і про самих себе. Вони й Путін зокрема 20 років вели пропаганду, при якій населення повинно відчувати гордість за те, що терпить збитки.

    — Але ж громадяни Росії терплять не тільки збитки, а й платять життям у війні з Україною, яку розв’язав Путін.

    — З точки зору поведінки Путіна, слід розуміти, що [у війні проти України] кількість втрат у живій силі, яка для будь-якої іншої армії була б чутлива, для нього, як і для Йосипа Сталіна, не має жодного значення. Це для нього не принципово, оскільки Путін пам’ятає, що Сталін поклав мільйони людей в труну просто тому, що він був воєначальник такого типу, який не рахувався з людським життям. Зрештою й народу там [у Росії] немає, там населення. І це населення можна утилізувати будь-яким чином.

    — Який ваш власний прогноз, коли Путін може припинити війну проти України?

    —  Ставити таке запитання дуже завчасно. Слід дивитися на Сирію, на Афганістан, на ті країни, куди Росія влазила. І там немає відповіді на те, коли вона звідти вийде. Російську армію можна тільки знищувати фізично доти, доки з’являться якісь відчутні вагання. За класикою, 15% незворотних втрат в живій силі серйозно підважують боєздатність наступальних частин. Адже першими в бій кидають найбільш професійно підготовлені війська. А далі рекрутуватимуть дедалі слабших військових.

    — А як ви оцінюєте те, що він з підлеглими та іноземними політиками спілкується через довжелезний стіл?

    — Це також прояв параної. Але слід пам’ятати, що частина виступів за цим столом може бути змонтована. Це діпфейк [методика синтезу зображення людини, яка базується на штучному інтелекті, та яку використовують для поєднання і накладення зображень та відео]. От Путін показав той стіл наживо під час перемовин з президентом Франції Еммануелем Макроном, а далі все [за тим столом] може бути змонтовно. Тобто присутність Путіна й розмови з іншими людьми — це діпфейк, чого в реальності могло й не існувати в принципі. Насправді він може всі ці тексти наговорювати десь у бункері, а спеціалісти монтують це в такому вигляді, що всі переконані, ніби Путін і далі перебуває в Кремлі й веде бесіди з іншими людьми.

    Для чого це робиться? Річ у тім, що він справді боїться замахів та якогось перевороту. І хоча він і демонструє публічність, вона штучна.

    — Тобто людина водночас і агресивна, і налякана?

    — Річ у тім, що питання лякливості чи агресії до хворої людини не припустимі. Він знаходиться в абсолютно іншій реальності, в якій панують свої уявлення. Тому міряти його нашими мірками немає жодного сенсу. Антропоморфний підхід тут абсолютно недоречний, він перестав бути людиною давно.

    — І що ж у такому разі робити з Путіним: судити чи лікувати?

    — Ліквідувати. Але слід розуміти, що не Путін — уособлення зла. Уособленням зла є Росія. І чим швидше це дійде до всього світу, тим ліпше. Це важко усвідомити, оскільки ми багато говоримо про конкретну персону. Буцімто, сидить там [у Кремлі] такий геній зла. Але це не відповідає дійсності. Він досить посередня людина. А от сама Росія і є джерелом зла. Як свого часу Рональд Рейган казав [про Радянський Союз] – імперія зла. Так і зараз це не метафора, нині це слід говорити без лапок. А Володимир Путін — імператор зла, імператор злих людей.

    Найсвіжіше

    Популярне