Ці 5 днів об’єднали Україну. Усі стали на оборону країни – українські солдати зі зброєю в руках захищають нас, священники та весь народ моляться за українське військо.
Наш митрополит Онуфрій чітко позначив ворога та закликав молитися про перемогу української армії над російськими окупантами. Нині священники масово відмовляються поминати на службах патріарха Кіріла. Я не згадую у себе на сільській парафії вже давно.
Якщо священники РПЦ у Росії не бачать очевидного, то ми зблизька все бачимо. І обстріли житлових будинків, і дитячих садків, шкіл, розстріли мирних жителів, смерті дітей.
Те, що зараз говориться на каналі “Спас”, те, що викидає А. Ткачов, трохи відрізняється від Путвнської брехні і маразму. Зараз нам соромно за наш хоч і мінімальний, примарний, але все ж таки зв’язок із РПЦ. Дуже соромно.
Ваші війська сьогодні накрили снарядами із Градів житловий район міста Харкова. Десятки загиблих та поранених не порахувати.
Перерахувати все, що окупанти розбомбили та знищили за кілька днів у Києві, Чернігові, інших містах та селах не вистачить часу описати. Безліч смертей…
Багато ваших синів і чоловіків також зустріли тут, в Україні, свою смерть.
Я не збираюся вам писати багато. Я пробував у ці дні писати знайомим із Росії. Не чують, не розуміють, упевнені, що рятують Україну. Але цей текст, я сподіваюся, прочитають бодай мої знайомі священники в РФ. І вимкнуть телевізор. Відшукають живі відео з України, де видно, що принесла російська армія до моєї країни.
Виходьте на амвон і кажіть правду! Правду про те, що ваша країна – агресор. Що вона напала на незалежну державу та воює як з військовими, так і з цивільними. Що ви, священники, проти цього? Що потрібно виходити на вулиці та площі міст, потрібно кричати та вимагати від керівництва вашої країни вивести військових з території України.
Вимагайте, щоб патріарх Кіріло публічно засудив вторгнення в Україну.
Покажіть, чи здатні ви бути справжніми християнами та пастирями!
Україна чекає.
