12 січня за старим стилем і 25 — за новим Східні Церкви вшановують пам’ять св. мучениці Тетяни. В Росії, а звідси і в Україні з сер. XVIII ст. поширилось її вшанування як покровительки студентів.
Жила св. Тетяна в ІІІ ст. за правління римського імператора Олександра Севера, матір якого була християнкою. Свого сина вона виховувала християнином, проте віра його була нещирою: хоча визнавав Бог, проте поклонявся античним богам Діані, Аполлонові і Орфеєві. Сам християн не карав, проте і своїм людям не забороняв.
В той час підростала Тетяна. Її батько був поважним римлянином, імператорським урядником, проконсулом, але був таємним християнином і за Божими Законами виховував дочку. Чим більше дізнавалась дівчина про Господа, тим сильнішою ставала її віра. У молодому віці вирішила присвятити все своє життя Ісусові і прожити його в непорушеному дівоцтві. Згодом була прилучена до посвячених Богу жінок-дияконіс римської церкви.
У 225 році (у різних джерелах ця дата коливається між 225-230 роками) Тетяну покликав до себе префект Риму Ульміян, дізнавшись, що молода дівчина є християнкою. Спершу він пропонував їй відступити від Бога, не схотівши, щоб ця молода і красива жінка загинула. Та Тетяна наперекір відмовилась виконувати його прохання, чим дуже розізлила Ульміяна. З це її тіло жорстоко мучили кілька днів. І кожного вечора, залишаючи її побитою, вимученою, з переламаними кістками, на ранок зустрічали повністю здоровою і додавали їй нових мук. Її віра творила дива. Та її кати не хотіли вірити в силу Божу. Коли її в ідольських храмах заставляли поклонитись Діані чи інших ідолам, їх статуї падали. З кожним днем покарання ставали жахливішими: її палили на вогні, обрізали волосся, думаючи, що в ньому сила, тіло різали бритвами, та замість крові текло молоко і пахощами наповнялось повітря. Змінювались слуги, виснажені своїм завданням і отримуючи покарання від ангелів, які весь час оберігали дівчину. Ось такою сильною була віра св. Тетяни. Наостанок, бачачи, що дівчина залишається жива і не знаючи, що ще з нею робити,було видано наказ обезглавити мученицю. Такого самого покарання зазнав і її батько.
