Понеділок, 23 Травня, 2022
Бiльше

    Бог відповідає на наші молитви, коли ми звертаємось до Нього із миром в душі — екзарх Вселенського патріарха

    16 січня 2022 року екзарх Вселенського патріарха єпископ Команський Михаїл (Аніщенко) в Андріївській церкві звершив Божественну Літургію у співслужінні священників Віктора і Леоніда та єродиякона Кипріяна (Барило), насельника ставропігійного патріаршого монастиря Влатадон (Вселенського Патріархату) із міста Салоніки.

    Єпископ Команський пояснив як ставитись до життєвих скорбот. Владика показав це на прикладі життя апостола Павла, який багато труднощів пережив у своєму житті, але мав внутрішній мир і зустрічав пророцтво про власну мученицьку смерть зі спокоєм і вірою. Оце набуття внутрішнього духовного миру у спілкуванні з Христом є одним з засадничих свідчень внутрішньої віри. З Богом нам треба спілкуватись маючи мир в душі, тоді Він буде відповідати на наші прохання, повідомляє Ставропігія Вселенського Патріархату.

    «В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Дорогі друзі, щойно ми з вами чули послання апостола Павла, в якому він дає настанову своєму учневі Тимофію, як ставитись до життєвих скорбот. Пригадаймо ці слова і згадаймо, що це говорить людина, яка відправляється вже на страту. Господь відкрив йому, що життя його закінчиться, що він буде страчений, постраждає. Це було відкрито Павлу через пророка, під час відвідин ним однієї із Церков. Але що ми читаємо: “в усьому, перенось скорботи, роби діло благовісника, виконуй служіння твоє. Бо я вже стаю жертвою, і час мого відходу настав. Подвигом добрим я змагався, свій біг закінчив, віру зберіг; а тепер готується мені вінець правди, який дасть мені Господь, праведний Суддя, в день той; і не тільки мені, але і всім, що полюбили явлення Його”. (Друге послання до Тимофія святого апостола Павла, Глава 4, вірші 5–8)», — такими словами екзарх Вселенського патріарха розпочав свою проповідь.

    «Що ж ми з вами бачимо? — продовжує архієрей. — Людина, яка усвідомлює, що незабаром, вона буде ув’язнена, незабаром вона постраждає за Христа, хіба ми чуємо розпач? Ні. Ми бачимо абсолютно спокійне, мирне повіствування, констатацію факту, того, що відбудеться, але оці слова, зокрема, на мою думку є таким маніфестом внутрішнього миру, який був в Апостола Павла. Він знає, що це невпинно, що це не змінити, але наскільки була сильна його віра, що він так спокійно про це говорить. І закликаючи свого учня каже: “Виконуй добрі Діла, подвизайся”».

    Єпископ Михаїл переніс цю історію з життя апостола Павла на наше сучасне життя.

    «Як часто буває в нашому житті, коли трапляються якісь негаразди, ми впадаємо в розпач. Починаємо нервуватись, сваритись зі своїми близькими, часом деякі, які намагаються нам допомогти, щонайменше отримують від нас нарікання. Чому? Бо ми переживаємо, турбуємося, хвилюємося, мовляв, все в нас не вдається. Ми щось запланували, а наші плани не збуваються, ми захотіли щось зробити щось в своєму житті, але зустрічаємо перепони, перешкоди і ми починаємо злитись. І разом з тим ми бачимо людину, яка подвизалась у проповіді Христовій і слова Божого, усе своє життя. Ми знаємо, з Діянь апостольських, що він переніс. І побиття, і гоніння, і холод, і тонув на кораблі. Але ця людина радо і мирно сповіщає про те, що час її земного життя вже закінчується. Який великий приклад для нас з вами. Оце набуття внутрішнього духовного миру у спілкуванні з Христом є одним з основоповоложних свідчень внутрішньої віри. Адже, тільки віруюча людина незважаючи ні на що, коли, здається, весь світ постає проти неї, може так тихо і спокійно говорити про те що відбудеться, але покладаючи усю надію на Бога», — наголосив єпископ Команський.

    Архієрей закликав подивитись на Богослужіння: «Воно саме пронизане оцим духом, що нам необхідно спілкуватись з Богом маючи внутрішній мир. Як починається Богослужіння? Після того, як ми кажемо “Благословенне Царство”, чи “благословенний Бог наш”, перші слова — “В мирі Господу помолимось”. Відкриваючи молитвослов ми з вами прочитаємо першу настанову, для того, хто починає молитву, що вимовивши слова благословення до Бога, ми покликані зупинитись на кілька хвилин, на кілька митей, для того, щоб серце наше заспокоїлося, для того, щоб ми звернулись до Бога, щиро, не відволікаючись. І як це важко зробити, коли все всередині кипить. Як це важко зробити, коли ми в розпачі і здається, хочемо молитись до Бога, кричимо до нього: “Господи поможи”, а всередині нас, немає миру. Це нестача віри нашої часом буває. Зрозуміло, що існують такі фактори, як людська слабкість, людська нестійкість, але, все Богослужіння, всі молитви, спонукають нас до того, що із Богом нам треба спілкуватись маючи мир в душі».

    «Коли ми приходимо на Богослужіння, в церкву, постараймось про це пам’ятати, не метушитись. Не бігати, мовляв, як написати записки, де стати, як повернутись, хто є в церкві, з ким можна поговорити? Пам’ятаймо, що ми приходимо до Бога, для того, щоб поспілкуватись з небесним Отцем, але для того, щоб поспілкуватись із Ним плідно, необхідно, щоб в серці нашому був мир. Щоб ми не відволікались, щоб ми намагались пам’ятати, що саме коли ми спілкуємось із Ним у мирі, душевному, внутрішньому (мирі, — ред.), саме тоді Він допоможе нам і підсилить нашу віру, тоді Він відповідає на наші молитви, а ми яскравіше побачимо ці відповіді в нашому житті. Саме тоді, коли ми трошечки зупиняємось і слідкуємо за внутрішнім миром. Це прояв нашої віри. Що “Господи, мовляв, навколо мене не так добре, як я хотів би, але я вірю, що Ти допоможеш”. Так само як казав апостол Павло. Ще і ще перечитаймо ці слова. Він каже: “Все, час мого життя добігає кінця, вже закінчується”, але наскільки мирно він про це говорить», — підкреслив єпископ Михаїл.

    «Постараймось дорогі друзі, стоячи на молитву, набувати, берегти той внутрішній мир, щоб наші слова із вірою підносились до Бога і допомогали нам зростати з віри у віру, як апостол це робив апостол Павло. Амінь», — підсумував екзарх Вселенського патріарха єпископ Михаїл.

    Найсвіжіше

    Популярне