Вівторок, 27 Вересня, 2022
Бiльше

    Історія священника РПЦвУ, який втік з України в Росію, але там виявився у вигнанні

    Свого часу на Вінниччині в Тульчинській єпархії РПЦвУ в соціальних мережах вів активну антиукраїнську діяльність, такий собі, «доктор богослів’я» Іоан Курмояров.

    Його частенько публікували псевдоцерковні ресурси в тому числі СПЖ. Цей великий «богослов», з купленим дипломом магістра, не визнавав російської агресії, називав війну міжусобицею, вважав українську мову та літературу другосортною і т. д. і т. п. Особливо критикував, тоді ще діючий, Київський патріархат. А ось РФ і її кишенькова РПЦ, для нього була «царством небесним». Чоловік занадто захопився своєю діяльність переступивши «червону лінію». На «юного блогера» склали адміністративний протокол (ч. І, ст. 173-3 КУ). Коли запахло смаженим церковне керівництво заметушилося і швиденько позбулося цього «богослова». Поїхав наш гусар в омріяну Москвію, аж в Новосибірськ. Там йому дали посаду викладача семінарії, оселили в гуртожитку. Як кажуть, вивели в люди. Здавалося б життя налагодилося. Але, і там Курмояров почав занадто багато балакати. Щось не сподобалась йому люба, омріяна і хвалена Московія.

    В 2020 році він був заборонений в священнослужінні і звільнений з роботи. РПЦ, яку Курмояров так завзято захищав в Україні, виявилася для нього не такою «білою і пухнастою». Стрічка єромонаха в фейсбуці почала рясніти публікаціями критикуючими головний військовий храм та церковне керівництво.

    Але, на цьому Курмояров не зупинився, він подав скаргу в суд на самого міністра оборони РФ. Можете уявити, що після цього почалось? Залишившись без засобів для існування Курмояров почав писати скарги та судитися з усіма підряд. Він навіть писав в адміністрацію президента РФ. Під час жебракування Курмояров раптом усвідомив, що «основная системная проблема — то, что церковь у нас сращивается с государством, превращается в социальный институт…» Нарешті, «богослов» усвідомив цю очевидну істину, що РПЦ, це частина державного апарату РФ, «служниця царя». Після цього Курмояров покинув Церкву і приєднався до розкольників, влився в РПЦЗ Агафангела Пашковського. Курмояров захищав монстра, який його і з’їв. Стільки боротися проти «розкольників» в Україні, відстоювати інтереси РПЦ та РПЦвУ і опинитися поза Церквою в розколі. Як вправно диявол водить душами людей, які в Церкві шукають не спасіння, а плекають власні амбіції і побажання. Хай Бог боронить від такого!

    Це історія лише одного з багатьох «апологетів русского міра». Скільки, ще в України таких русофілів, які мають українське громадянство, їдять український хліб, п’ють українську воду, народилися в Україні, але божеволіють за Росією. Зараз вони волають за Московією, але прийде час і вони будуть першими, кого москалі поставлять до стінки. Дай Боже їм вчасно це зрозуміти. Курмоярову хочеться побажати скорішого покаяння і повернення в лоно Церкви, поза якою немає спасіння.

    Скріншот із сторінки русофіла

    Автор: єромонах Софроній (Чуприна).

    Найсвіжіше

    Популярне