Четвер, 28 Березня, 2024
Бiльше

    «Спасіння вже дароване нам, і потрібно його лише прийняти і жити згідно з вірою» – єпископ Команський Михаїл

    14 листопада екзарх Вселенського Патріарха єпископ Команський Михаїл (Аніщенко) в Андріївській церкві звершив Божественну літургію. У своїй проповіді екзарх звернув увагу на запитання, яке найчастіше люди запитували у Господа Ісуса Христа: як досягнути спасіння? Спасіння вже дароване нам Богом, а нам потрібно його прийняти, живучи згідно Божим заповідям і вірою.

    Про це повідомляє Ставропігія Вселенського Патріархату на своїй сторінці в соцмережах.

    «У Євангелії, найчастіше, коли приходять до Господа питають Його: “як спастись?”. Апостол Павло дає нам відповідь, що зробити, щоб прийняти те спасіння. Адже у Євангелії ми отримуємо звістку про те, що по суті Христос нас вже всіх без виключення спас. Це вже нам подаровано, незважаючи на наші особисті якісь заслуги. Спасіння подароване, як данність», – сказав єпископ Команський Михаїл.

    Він підкреслив, що від людини потрібно тільки прийняти і жити згідно того, що вже Господь подарував.

    «Дійсно коли людина ставить собі питання, як мені спастись, вважаючи, що докладаючи власних зусиль це можливо, тоді зрозуміло, що вона впадає у розпач. Адже розуміє, що сама з собою не може боротись і ні про яке спасіння не може йти мови в такому разі. І як тільки вона усвідомить що Господь вже все звершив, що Господь вже все нам подарував, а від нас залишається тільки прийняти і жити з Тим в Кого ми повірили, жити згідно з тим, що нам подаровано, ось тоді і не буде місця тому суму і тузі безвихідності, бо ми знатимемо, що Господь з нами. Що те, що ми не могли зробити самі, зробив Господь Ісус Христос і дарував нам. Повторюсь, це подаровано кожному без виключення», – зауважив єпископ.

    Владика Михаїл додав, що навіть найзапекліший грішник потенційно є спасенний, тільки від нього самого залежить чи він прийме це спасіння.

    Екзарх Вселенського Патріарха звернувся до Апостольського читання, де апостол Павло провів паралель між вірою та добрими ділами.

    «Ті хто думають спастись тільки добрими ділами не спасуться без віри. І навпаки. Ті хто думають спастись тільки вірою – не спасуться без зовнішнього вияву цієї віри, без добрих діл».
    За словами єпископа Михаїла, це дуже складне питання, адже тонкощі людської душі нам недоступні. Він навів як приклад “віруючих людей”, які декларують, що вони віруючі, але які поступають зовсім не по вірі, не по Євангельськи. І разом з тим є люди атеїсти, які поступали по-людськи, так, як не поступають часто християни. Тобто достойно.

    «Апостол підводить нас до того, що ні віра сама по собі не спасительна без добрих діл, ні добрі діла самі по собі не спасительні без віри. Ось такий добрий синтез, коли життя християнина, що проявляється в добрих ділах є виявом тої віри, зовнішнім проявом, ось тоді вона має добрі наслідки і добрий результат», – наголосив єпископ Михаїл.

    Саме формулювання питання, що робити, щоб спастись, дуже часто занурює людину в таку безвихідь. Вона психологічно може відсторонюватись, мовляв, Бог мені не допомагає, а я сам все мушу робити, сам іти до спасіння і тільки коли людина усвідомить, що Господь вже все зробив, а людині залишається тільки вірити в Нього, жити згідно з цією вірою. Людині залишається поступати у своєму житті згідно з цією вірою, щоб ця віра була виявом внутрішнього світу, внутрішнього налаштування людини. Тоді і життя людини стає легшим.

    «Я часто задаюсь питанням, чому багато людей, які приходять в церкву, такі сумні? Людина приходить в Церкву до Бога і дуже сумна. Завжди. Бо вона, можливо, залишилась в тому періоді, так сказати, духовного розпачу. Мовляв, я грішний, я нічого не гідний. Такі періоди бувають у кожного. Коли людина усвідомлює свою гріховність, коли людина приходить до Бога і кається, просить в Нього пробачення, бажає виправити своє життя – це природно. Але не природно, коли в людини цей сум постійно. Спілкування з Богом повинно приносити нам радість. Ми спілкуємось з небесним Батьком. Приходимо до Нього, не для того, щоб Він нас сварив, карав, лупцював. Ні. Ми приходимо, щоб виправити себе. І Він нас приймає такими, якими ми є. Всі ми різні», – йшлось на проповіді.

    Єпископ Михаїл порівняв таку поведінку християн із людьми, які не заходять до оселі, хоч їх до неї запросили і вже давно чекають на них.

    «Хоч Бог нас приймає, але ми часто залишаємось на тому початковому стані. Це так, ніби до нас прийшли гості, ми відчинили двері і кажемо: “Заходьте, будь ласка”. А вони стоять за порогом і знову питають “Чи можна зайти?” Та можна».

    Єпископ Команський, попросив вірян звернути увагу на важливість особистих стосунків людини з Богом.

    «Бог завжди має з нами особисті стосунки. Ми часто не звертаємо на це уваги, не помічаємо. Але пам’ятаймо, що вияв віри є не тільки в добрих ділах, але і втому, щоб радіти під час спілкування з Богом. Бо для нас Бог не вітчим, для нас Бог – Батько, який любить. А любов завжди поєднується з радістю. Отже, коли ми стаємо на молитви, навіть коли ми переживаємо сумний період покаяння, усвідомлення своєї недосконалості, усвідомлення своїх гріхів, постараймось зрозуміти, що цей період у житті християнина є тимчасовий. Він вводить до спілкування з Богом, підводить до Нього, але пройшовши його у нас повинна бути радість».

    «Отже, постараймося уважніше ставитись до свого життя, більше розмірковувати наскільки живе спілкування з Богом, не технічне чи механічне, не те що прописано правилами, а наскільки жива наша молитва, наскільки важливе щире і особисте наше звернення до нього. Пам’ятаймо, що коли ми стаємо на молитву, чи приходимо в церкву, для того, щоб помолитись, чи приймаємо участь у якихось таїнствах — це не просто набір якихось механічних дій, магічних дій, після яких можна поставити галочку, мовляв, ми заробили собі спасіння і можна йти плакати далі. Ні. Кожна наша молитва, кожне наше ставання на спілкування з Богом, це особисті відносини дитини з небесним Батьком і чим частіше ми будемо про це пам’ятати, тим краще ми будемо розуміти і особисту відповідальність за ці стосунки. Тим більше ми будемо прагнути втілити саме свою віру в житті у тих добрих ділах про які каже сьогодні апостол Павло. Пам’ятаймо, що спасіння — вже даровано нам. Від нас залежить тільки, чи приймемо ми його і будемо жити згідно своєю вірою. Не лінуймося і цінуймо кожен момент, коли ми можемо спілкуватись з Богом. Пам’ятаймо, що Бог не відкидає жодної молитви, а ми тільки покликані жити згідно із своєю вірою», – підсумував єпископ Команський Михаїл.

    Найсвіжіше

    Популярне