Вівторок, 26 Жовтня, 2021
Бiльше

    У Нідерландах презентували книжку українського релігієзнавця про Близький Схід

    У Гаазі й Утрехті відбулася презентація книжки «Несподіваний іслам. Історія про Аладдіна: те, чого ми не бачимо», яку написав український релігієзнавець, дослідник, докторант Тілбурзького університету в Нідерландах, викладач Українського католицького університету у Львові та Києво-Могилянської бізнес-школи Роман Назаренко.

    Презентація книги відбулася не лише в Нідерландах, а й у Франції, у Парижі, передає Укрінформ.

    У своїй книзі автор говорить про хибне сприйняття інших, навіювання через кіно, літературу, мультфільми певного уявлення, зокрема, щодо понять «Сходу», «Близького Сходу», «Арабського світу», «Мусульманського світу», які не мають нічого спільного з реальністю.

    Він розповів, що для нього перше знайомство з культурою Сходу почалося ще у дитинстві з мультфільму про Аладдіна студії «Walt Disney Pictures» 1992 року. В основу сюжету було покладено казку про Аладдіна та чарівну лампу зі збірки «Казки тисяча й однієї ночі». Назаренко вирішив проаналізувати відмінності з оригінальною історією. А також звернув увагу на деталі, які можуть впливати на сприйняття та формування думки про Схід.

    «Основний меседж книги – це про вплив популярної культури на нашу свідомість. У книзі, звісно, є аспекти і про арабську культуру, і про іслам, але основний меседж – це вплив популярної культури, масової культури на прикладі історії про Аладдіна. У сучасному світі з фільмів, мультфільмів, відеоігор є певні образи, і ми дуже швидко ті образи схоплюємо. Якби мене у школі, у Криму в кінці 90-х спитали, як ти уявляєш Схід, то я б одразу сказав, що це верблюди, піски, спека, містика, ніч арабська. Був дитячий, сформований образ, як у мультфільмі. Однак, вже працюючи над книгою, я зрозумів, що щось із тим мультфільмом не так, і тоді спробував його досліджувати», – поділився Назаренко.

    Перший розділ книги – це подорож автора з Тунісу у пустелю Сахару. Опис традицій і культурних пам’яток, буденного життя місцевих жителів. Він хоче, щоб читач занурився у реальне життя та відчув його. У своїй книзі автор також порушує питання стереотипів, які можуть стати причиною конфліктів, ворожого ставлення до інших народів та культур. Він закликає сучасне суспільство до критичного мислення та глибокого аналізу.

    «Зокрема, ця історія про Афганістан – це геть не про Афганістан, вона про нас самих. В Україні був величезний хайп щодо цієї теми та були люди, які вранці співчуваючи писали у ФБ, що ісламський світ принижує жінку, мусульмани страждають, таліби всіх ріжуть, вбивають, але коли вони дізналися, що Україна приймає 5 тисяч біженців, то одразу почалася істерія, що навіщо нам ті біженці, у нас купа своїх викликів. І це почали казати ті самі люди. Це показує наше невігластво, що нам бракує просвітництва у цих темах. Звісно, що не йдеться про виправдування тих чи інших ситуацій, проявів агресії, але це не означає, що їх треба демонізувати. Їх не треба ні демонізувати, ні відбілювати. Треба розуміти, що відбувається насправді. Ситуація з Афганістаном показала, наскільки ми про це нічого не знаємо. Кожна країна має свою культуру, мову та традиції. Ми знаємо лише певні образи, а от хто ті образи формує – масова культура, політика, окремі країни. Що може це побороти – це книги, дискусії, подорожі туди. Ісламський світ має свої виклики, але й має свої переваги», – розповів Роман Назаренко.

    Він також зазначив, що історія про Аладдіна є не просто казкою. Зокрема, у мультфільмі порушується питання прав жінок, коли думкою героїні Жасмін не цікавляться щодо того, чи хоче вона заміж, також там показуються соціальна нерівність, бідне існування людей та розкішний палац султана. Водночас араби мають образ не порядних, брехливих та жорстоких людей. Ісламська комісія з прав людини навіть піддала мультфільм жорстокій критиці за створення негативного образу мусульман.

    «З’являється мультфільм про Близький Схід, де три персонажі говорять гарною, чистою англійською мовою. Ці три персонажі позитивні – султан, Жасмін та Аладін. Інші говорять з неприємним акцентом, і це вже наштовхує, що добрі герої говорять чистою англійською, а от інші з акцентом, варварською мовою. Це маленька деталь лише. Зокрема, образ принцеси оголеної. Ви являєте оголену принцесу в арабському світі? Насправді є згадка, що коли принцеса проїжджала повз торговельний квартал, то торговці мали зачинити свої лавки, розвернутися, щоб на неї навіть не дивитися. Як Аладін сприймається нами? Як гарний парубок, хоробрий, відважний герой, але ж ми всі забуваємо, що він злодій. Тому це про те, що Близький Схід варварський, який потрібно цивілізувати, але я завжди повторюю, що арабська парадигма мислення не піддається витісненню. У своїй книзі я намагаюся передати позитив Близького Сходу на своєму власному досвіді та моїй подорожі. А на прикладі історії про Аладдіна та його впливу на арабську культуру читач має виокремити собі певні критерії або фільтри, якими він зможе користуватися при зустрічі з популярною культурою. Критичне мислення, прискіпливе ставлення до деталей – це дуже важливо», – наголосив автор.

    На думку Назаренка, Джин у мультфільмі показує, що кожен з нас може сам бути чарівником і створити для себе прекрасне життя.

    «Можливо Джин хоче промовити устами султана, в якій країні ми живемо, подивіться навкруги: чи часом у вашій крані не є інфантильний очільник? Подивіться, хто біля вас, чи ви справді з тією людиною? Це про образ Жасмін. Устами Аладіна: чи ти справді живеш тим життям, яким хочеш? Устами мавпочки: хто твої друзі? Тож насправді це історія про те, що ми є самі творці своєї долі й можливо нам не завжди потрібна чарівна лампа. І мені хотілося закласти туди трохи такого ще філософського», – зазначив письменник.

    Роман Назаренко розповів, що в його планах продовжити презентацію книги в України та робота над новою книгою. Вона буде про вічні цінності, щоб сучасна людина не втратила свої орієнтири.

    Найсвіжіше

    Популярне