Вівторок, 26 Жовтня, 2021
Бiльше

    Історії священників, які стали Праведниками: Експозиція в одеському музеї Голокосту

    “Десятки священнослужителів за своєї ініціативи допомагали євреям, рятували їх. Разом із тим голос жодного з церковних авторитетів не пролунав настільки голосно, щоб зупинити народовбивство”. Цитату з книги Іллі Альтмана “Голокост і церкви” винесено епіграфом до виставки “Священнослужителі та Голокост”, яка час від часу розгортається в одеському музеї Голокосту.

    Експозиція могла би стати постійно діючою – якби дозволяла площа. Але як і раніше музей Голокосту тісниться в невеликому приміщенні на Малій Арнаутській вулиці, йдеться у матеріалі Радіо Свобода.

    “Виставку я задумав і візуалізував на знак вдячності родині православного священика, яка врятувала мою бабусю Маню 1926 року народження, молодших за неї сестру Ріву та брата Йосипа”, – розповідає директор музею Голокосту в Одесі Павло Козленко.

    Усіх їх у капличці на православному цвинтарі переховував отець Трифон Бастанюк. ​Разом із дружиною Оленою, двома синами та донькою він надав рідним Павла Козленка притулок, добре усвідомлюючи, чим ризикує родина священника. Не видав єврейських дітей румунській жандармерії й син Трифона Івановича – Георгій, який співпрацював з румунською окупаційною владою, розповсюджуючи газети.

    Після звільнення Балти від нацистів Георгія судили. Бабуся Маня ходила на всі засідання по його справі. Дали 10 років таборів. Відбувши покарання Георгій повернувся, закінчив духовну семінарію, служив настоятелем монастиря в Молдові.

    Тривалий час родини підтримували стосунки.

    Почесного звання «Праведник народів світу» отець Тріфон Бастанюк так і не отримав. Попри те, що програму увічнення пам’яті неєвреїв, які рятували євреїв під час Катастрофи (Шоа), в Ізраїлі було започатковано ще в середині 1960-х років, в Україні про неї дізналися лише із здобуттям незалежності.

    Водночас першою серед українців звання Праведниці ще у 1976 році отримала єгуменя, настоятелька монастиря у Львові Олена Вітер. Тоді вона принципово наполягала, щоб Яд-Вашем (Yad Vashem – меморіальний комплекс історії Голокосту й однойменний науковий інститут при ньому знаходяться в Єрусалимі – ред.) записав її від України, а не від СССР.

    А іще 14 жовтня цього року, у День захисника України спільно з Одесько-Балтським єпархіальним управлінням Православної Церкви України, мають намір відкрити перебудовану капличку на території шпиталю прикордонників в Одесі.

    Вона, каже Павло Козленко, нагадуватиме про ту саму, що у часи Другої Світової слугувала укриттям для його рідних.

    Найсвіжіше

    Популярне