Середа, 22 Вересня, 2021
Бiльше

    Лавровий вінок зів’яв. Як Кремль знову намагається росіян Кримом нагодувати

    У День українського прапора і напередодні Дня незалежності України, 23 серпня, в Києві відбудеться саміт “Кримської платформи”. Офіційно, платформа – це дипломатична ініціатива, запущена з метою створення міжнародного механізму для сприяння деокупації Криму. По суті ж, її головна місія полягає в тому, щоб не допустити зараз виключення з геополітичного порядку денного питання окупації Росією Автономної Республіки Крим, щоб в майбутньому деокупація Криму взагалі була можлива.

    Ясна річ, що так просто півострів Росія не поверне, адже якщо його захоплення був головним досягненням Владіміра Путіна в очах виборця, то його втрата – стане найбільшою його поразкою і чи не причиною краху всього режиму (в тому числі, і після відставки Путіна) . Однак практична користь у платформи все ж є – її медійний компонент. І український дипломатичний корпус непогано справляється з його посиленням.

    Так, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на брифінгу 13 серпня повідомив, що в майбутньому саміті візьмуть участь представники вже 40 держав. Підвищений інтерес до ініціативи створить непогану картинку до 30-ї річниці незалежності України.

    Війна смислів

    Зі зрозумілих причин обидва заходи – саміт і святкування ювілею незалежності – виступають серйозними тригерами для Кремля, який оскаржує як контроль України над Кримом, так і її суверенітет в цілому. До того ж у “обнуленого” в 2020 році путінського режиму на носі власна державна подія, що має для нього величезне значення – вибори до Держдуми. І Кремль до них активно готується, продукуючи відповідні ідеологеми, покликані забезпечити різке зростання рівня ура-патріотизму серед електорату, який 19 вересня має продовжити мандат довіри діючому режиму.

    Реальними ж досягненнями в економіці і соціальній сфері російський уряд похвалитися не може, незважаючи на обіцянки, дані Путіним під час послання до Федеральних Зборів. Сьогодні кабміну Мішустіна банально нічим підкупити виборця. Мається на увазі щось матеріальне, відчутне – те, що виборець зможе помацати або приготувати на вечерю. Гірше того, коронакриза наклалася на перманентну кризу в російській економіці, обумовлену споживчим до неї ставленням з боку керівництва країни. В результаті спостерігається збільшення відтоку капіталу з країни, різке зниження рівня доходів росіян на тлі відчутного зростання цін на різні товари, включаючи продовольство.

    Керівництву РФ вже довелося раніше, ніж звичайно відкрити держрезерв зерна, щоб уповільнити збільшення вартості продуктів харчування і не допустити дефіциту хлібобулочних виробів напередодні виборів. Чого, втім, буде недостатньо, адже, м’яко кажучи, непрості погодні умови – посуха і спека – погіршили прогноз врожайності по всьому світу. Що стосується Росії, то, згідно з щомісячного звіту американського Мінсільгоспу, врожай в РФ буде на 15% нижче, ніж прогнозувалося раніше. Тому-то Путін дав доручення уряду знайти дешеву сільськогосподарську продукцію за кордоном. Варіантів у Москви не так вже й багато, тому швидше за все гінці з Кремля будуть оббивати пороги в Пекіні, погоджуючись на невигідні для себе бартери.

    “Кримнаш 2.0”

    Щоб змусити громадян РФ забути про свої низинні потреби, Кремль намагається зараз нагодувати їх “духовною їжею”. Звідси, до речі, і песимістичний прогноз міністра оборони Сєргєя Шойгу про те, що Росію чекає доля Югославії – розпад, якщо країна не об’єднається і не дасть відсіч тим, хто, мовляв, розколює державу. Шойгу акцентує увагу на внутрішній загрозі звичного росіянам укладу життя, що прямо пов’язано із загрозою зовнішньою. І нехай лідер виборчого списку “Єдіной Росії” і не називає конкретних винуватців, але зрозуміло, що має на увазі США, Європу і країни, що “збунтувалися”: Україну, Грузію, Польщу, Литву, Латвію, Естонію.

    Ворога, якого росіяни повинні ще більше зненавидіти перед виборами, персоналізував вже третій номер у списку ЄР – міністр закордонних справ Сєргєй Лавров – під час незаконного візиту до окупованого Криму для участі в кремлівському пропагандистському культурному заході “Таврида”, що проводиться окупантами в Судаку з 2014-го. Візит, як це прийнято в дипломатично-пропагандистському середовищі РФ, супроводжувався насиченням інформпростору дрімучими ксенофобськими і шовіністичними штампами, приправленими примітивним гумором, який повинен був розслабити і залучити молоду публіку.

    У дусі концепту “одін народ” Лавров, наприклад, розповів присутнім про те, що улюбленою його стравою є борщ. Ця страва, зауважимо, ось уже восьмий рік є улюбленою чи не для всіх росіян. Також глава МЗС РФ натужно намагався пожартувати про стереотипи. Зокрема про те, що на Заході символом Росії бачать ведмедя. Лавров на це запропонував юним росіянам пишатися цим символом і формувати позитивне ставлення до нього. Хоча б по тому, що ведмідь – краще індіанця. Адже, за його словами, в Росії ведмеді живуть краще, ніж корінні американці в резерваціях США, адже ведмеді можуть “гуляти по всій країні”.

    Так, серйозно застряглий в минулому столітті, в його першій половині і навіть раніше, глава російської дипломатії вважає, що корінний американець є одним із символів Сполучених Штатів. Пора б уже викинути касети Betamax. Але якщо по суті, то Москві кров з носу потрібно було зі свого боку нагадати про захоплення Криму, про те, що він їй підконтрольний і це не обговорюється. Поїздкою в Судак Лавров намагався погасити інформаційну хвилю, викликану самопроголошеним президентом Білорусі Аляксандром Лукашенком і самітом “Кримської платформи”.

    Перший у відповідь на спроби Кремля змусити його відвідати Крим заявив, що визнає півострів російським, коли це зроблять “російські олігархи” і візьмуться поставляти туди продукцію своїх підприємств. Тобто навіть найближчий союзник Путіна і його сателіт не бажає легітимізувати злочини Кремля. Лаврову довелося в поспіху складати гідну, на його погляд, відповідь уже Лукашенку.

    Глава МЗС РФ вирішив апелювати до Союзної держави: “Територією Союзної держави є територія Республіки Білорусь і Російської Федерації відповідно до їхнього законодавства. За нашим законодавством республіка Крим, природно, – це територія Російської Федерації і входить до Союзної держави разом з нашими білоруськими друзями”.

    На ділі ж вийшло так, що Лавров додав ще більшої ваги демаршу Лукашенка. Адже виходить, що навіть в рамках Союзної держави не заперечується територіальна “цілісність” Росії. Що ж до “Кримської платформи”, то Лавров просто повторив набір догм про українських фашистів, від яких Росія врятувала Крим, а саміт Платформи він назвав “шабашем”, на якому “Захід буде продовжувати пестити неонацистські, расистські настрої сучасної української влади”. По всій видимості, на відповіді Лукашенку весь креатив МЗС Росії і закінчився.

    І все ж у Кремлі розраховують, що зможуть ще раз “згодувати” електорату захоплення українського півострова. Правда далеко не факт, що актуалізація “Кримнаша” буде ефективною передвиборчою технологією, спрямованою на згуртування російських ура-патріотів. В цьому плані куди пристойніше Лаврова виглядав міністр оборони в образі пророка.

    Джерело

    Найсвіжіше

    Популярне