На території Меморіального центру «Бабин Яр» відкрили символічну синагогу. Її відкриття приурочили до Дня пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни ㅡ цьогоріч Україна відзначає його вперше.
Символічна синагога, яку представили як меморіальний об’єкт «Місце для роздумів», — це 11-метрова дерев’яна споруда у формі книжки, що відкривається та закривається за допомогою спеціальних механізмів, передає hromadske.
Ця синагога оздоблена візерунками й текстами молитов, які повторюють традиційний розпис старовинних синагог у Західній Україні, знищених під час Другої світової війни й Голокосту.
Меморіальний об’єкт спроєктував швейцарський архітектор Мануель Герц, який також є автором унікальної синагоги в Майнці (Німеччина). Він розповів, що пам’ятку створили «з максимальною обережністю та повагою».
«Ми ухвалили кілька архітектурних рішень щодо того, як працювати з цією землею, яка є майже священною…вся будівля стоїть на платформі, яка ледь торкається землі. Цей факт не відразу помічаєш, але для нас це було дуже важливо, ми не хотіли рушити землю», — розповів він «Українській правді».
Після офіційного відкриття символічна синагога буде доступною для відвідувачів щодня. Презентацію синагоги приурочили до 14 травня — Дня пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Ц. пам’ятну дату Україна відзначає вперше.
Церемонію відкриття меморіалу відвідали прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, очільник Мінкульту Олександр Ткаченко, міський голова Києва Віталій Кличко, керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Сам президент на відкриття не приїхав.
Окрім того, на церемонії були головний рабин України Моше Реувен Асман та глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук.
Які претензії до символічної синагоги?
Проти відкриття синагоги на території «Бабиного Яру» виступали єврейська громада, громадські діячі та науковці на чолі з дисидентом, колишнім політв’язнем, співпрезидентом Асоціації єврейських громадських організацій та общин України Йосифом Зісельсом.
Зокрема, вони аргументували це тим, що символічна синагога нібито стоятиме на землі старого православного Кирилівського цвинтаря. Єврейська громада виступала проти зведення синагоги у цьому місці, оскільки це суперечить релігійній єврейській традиції та може викликати напругу між вірянами різних конфесій.
У самому ж меморіальному центрі «Бабин Яр» зазначають, що як такого Кирилівського цвинтаря немає з 1929 року. Представники центру нам повідомляли, що на конкретній ділянці біля пам’ятника «Менора», де розташовується символічна синагога, немає поховань. Це перевіряли радаром та робили розкопки (проти яких також виступали).
Варто також зазначити, що відкрита 14 травня пам’ятка не є синагогою як такою. Мінкульт дав дозвіл на зведення меморіального об’єкта «Місце для роздумів». На думку представників самого центру, теоретично він може вважатися релігійним місцем.
«Чи можна в “місці для роздумів” молитися? Можливо. Згідно з єврейським законом, там, де збирається 10 євреїв, уже є синагога», ㅡ зазначили нам у центрі.
Нагадаємо, раніше в Меморіальному центрі заявляли, що відкриття синагоги запланували на 2021 рік у межах підготовки до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру.
Зведення меморіальної синагоги має стати етапом меморіалізації всієї території Бабиного Яру, що також передбачає будівництво музею, наукового, освітнього центрів і доброустрій всієї території меморіального парку.
Під час Другої світової війни гітлерівські війська розстрілювали в урочищі Бабин Яр мирне населення, переважно євреїв. 29 вересня 1941 року окупаційна адміністрація наказала всьому єврейському населенню прийти в Бабин Яр, де до наступного дня розстріляли 33 тисячі людей. За різними оцінками, у Бабиному Яру вбили від 70 до 200 тисяч людей.
