Днями був в 93-й бригаді «Холодний яр» на заході вшанування воїнів, що загинули захищаючи Україну.
Про це повідомляє капелан Дмитро Поворотний.
Він зауважив, що фрази про вшанування воїнів за сім років війни стали вже звичними, навіть формальними. «Декого такі слова вже втомили, декому набридли, когось дарують, і це природньо — людям притаманно звикати, втомлюватись, дратуватись — це захисна реакція».
«Навіть для мене ця фраза — це певний метод емоційного захисту, дистанціювання, бо з тих дев’ятнадцяти загиблих воїнів 20 ОМПБ — п’ятнадцять особисто знав, десятьох — сам ховав. Тому легше сказати так — формально, звично», — зізнається військовий священник.
Він підкреслив, що це правильно, коли військовий підрозділ пам’ятає і вшановує своїх загиблих побратимів, «коли в підрозділі служать ті, хто був з самого початку його формування, хто потом, кров’ю, здоров’ям писав і пише славну історію військового формування, хто може розповісти і навчити».
А ще дуже правильно, коли в розташуванні підрозділу є Стіна Пам’яті з фотографіями тих, хто своїм життям засвідчили вірність присязі, військову звитягу і славу підрозділу, воїном якого, з Божої волі ти став — це честь і спонука, це відповідальність перед живими і загиблими.
«„Мертві сорому не знають!“- мав таки рацію хоробрий князь Святослав Ігорович, загиблим Героям немає за що соромитись, але зараз часто буває соромно нам, живим, перед побратимами, тими хто виконав і пішов у вічність… і це також гарно — значить совість є і вона жива, а тому — не на часі складати руки, не посоромимо полеглих і поборимось за Перемогу», — підсумував військовий священник.
