П’ятниця, 17 Вересня, 2021
Бiльше

    “Ви перша звертаєтесь українською”. Як українізуються Дніпро та Кривий Ріг

    Ветерана Другої світової війни відмовились обслужити українською в аптеці, військові агітували дітей йти вчитись російською, а бариста не розуміла, що таке тістечко. Це найпоказовіші випадки ігнорування норм мовного закону, які почали діяти з 16 січня. За які найближчі два роки штрафів не має бути.

    Норма закону зобов’язує всю сферу обслуговування перше звертання до клієнта робити українською, а на іншу мову переходити на його прохання, пише ВВС News Україна.

    “У мене дуже погана українська, пробачте, якщо щось не так”, “Так, звичайно ми можемо українською, тільки купіть цей костюм”, “Ви перша звертаєтесь українською. Ні, назви продукції російською ми ще не міняли” – такі відповіді можна почути у кав’ярнях та магазинах Дніпра у відповідь на прохання говорити українською.

    А ще кажуть так: “Я не вмію, бо не знаю українську. У мене батьки російськомовні” або “Я спілкуюсь українською, якщо попросять. Ніколи не йду на конфлікт, бо поганого й так вистачає”.

    Як показав невеличкий експеримент ВВС News Україна, більшість працівників кіосків, маленьких магазинів, аптек, кав’ярень та торговельних мереж Дніпра звертаються до потенційних покупців російською. Але у відповідь на ввічливе прохання – переходять на українську. Трохи менше було тих, хто одразу починає спілкуватися державною мовою.

    За місяць дії закону до мовного омбудсмена надійшли понад 700 скарг з усієї України. Найбільше повідомлень отримали з Києва та Київської області (приблизно 300). А от з Дніпра та області – лише 16. Але у цій області за останній місяць сталися одразу щонайменше три мовних скандали через небажання людей переходити на українську, про які говорила вся Україна.

    В усіх цих випадках люди своєю публічною незгодою домагалися реалізації права на спілкування українською. Розповідаємо, що сталося і чим ці скандали завершилися.

    “Ви представляєте Збройні Сили України, а не РФ!”

    Останній мовний скандал спалахнув в одній зі шкіл міста. 11-класник Михайло Пономаренко протестував проти того, аби представники військкомату та українських вишів виступали перед класом російською. Військові з Дніпра, Харкова, Львова та Києва шукали абітурієнтів для вступу на військові кафедри. Тричі вони просили дозволу перейти на російську і тричі старшокласник категорично відмовляв.

    16-річний Михайло Пономаренко запротестував, коли представники військомату почали розмовляти російською. Світлина: Михайло Пономаренко

    “Мене це дуже роздратувало, тому що я українець, навчаюсь в українській школі. Сказав: ви не притримуєтесь ні закону, ні уставу, ви представляєте Збройні сили України, а не РФ!”, – розповідає учень. Така різка реакція 16-річного учня не сподобалася військовим, тим паче, що хлопець захотів зафіксувати розмову на телефон: “У них було три аргументи: Ми не перейдемо на українську, бо ми гості, ми офіцери і ми дорослі, а ти повинен нас поважати!”

    Ніхто з вчителів та однокласників не став на бік Михайла. Однак позицію сина повністю підтримав батько. Його публікація про інцидент зібрала десятки тисяч переглядів та поширень. Після Революції Гідності батько та син уклали “мовну угоду”. “Майдан, захоплення Криму, територій Донецької та Луганської області – це мене дуже зачепило, – розповів Михайло, якому на момент подій було дев’ять років. – І ми домовились з батьком, що будемо спілкуватись лише українською. До нас приєднався і дід”.

    Батько Михайла розповів, що у школі та серед однолітків його син часто почувається як “один в полі воїн”, але коли мовні конфлікти трапляються, він завжди на боці сина. “Він не застав ні ковбаси по 2.20 рубля, ні морозива по 15 копійок. Він виховується в патріотичному середовищі – у секції професійного боксу. І він знає історію свого роду: його прапрадідусь був розкуркулений радянською владою, прапрабабуся померла від голоду, а прадідусь ледве не загинув від канібалізму. Не можна після такого любити СРСР і Росію, як би смачно там не було!”, – каже Олексій Пономаренко.

    Після його скарги до військкомату оперативне командування “Схід” взялося провести службове розслідування та пообіцяло, що надалі військові агітуватимуть абітурієнтів винятково українською. Дирекція школи теж стала на бік учня: сказали, що будуть ретельніше перевіряти тих, хто приходить брати участь в освітньому процесі.

    На конфлікт відреагував і мовний омбудсмен Тарас Кремінь, який надіслав звернення до міністра оборони з вимогою надати роз’яснення ситуації за участі військовослужбовців, адже мовою навчання та усіх виховних заходів ЗСУ є саме державна.

    “Не розумію, що таке “тістечко”, краще буду вчити французьку”

    Інший інцидент трапився у кав’ярні Дніпра 10 лютого, коли бариста відмовилася обслуговувати клієнтку українською. Продавчиня навела аргумент, що вона родом з Росії та не вчила українську. Відвідувачка кав’ярні, дніпрянка Ганна Счасна-Гарус виклала у мережу відео, на якому бариста відповідає, що не вважає за необхідне вчити українську, а краще вивчить французьку. Також вона додала, що “Днепр всегда русский город был”.

    “Все почалося з тістечка, – розповідає Ганна. – Коли вона сказала, що не розуміє, що таке “тістечко”, і вона була без маски, я включила камеру, аби зафіксувати порушення”.

    У мережі виникла дискусія: одні називали вчинок Ганни провокаційним, інші – навпаки, повністю підтримували. Жінка розповіла ВВС News Україна, що перейшла на українську з 2015-го. Тоді її чоловік, доброволець та військовий 54-ї бригади Андрій Широков, повернувся на ротацію з Донецького аеропорту і почав учити українську: “Він сказав, що війна йде не лише за територію, а й за мову”.

    Чоловік Ганни загинув у грудні 2016-го під час бою на Світлодарській дузі. Жінка залишилася з п’ятьма дітьми, двоє з яких усиновлені. Вона слідкує, аби діти спілкувалися українською та вчилися в україномовних гуртках. Ганна уже написала кілька скарг мовному омбудсмену і спинятися не планує.

    Власниця ж закладу після резонансного випадку звільнила баристу та заявила, що хоча й не підтримує позиції клієнтки, все ж шукатиме україномовних працівників.

    “Розмовляю, як мені зручно”

    Ще один мовний скандал стався в іншому великому місті області – Кривому Розі.

    Відвідувач Укрпошти зафіксував на камеру розмову з заступницею керівниці відділення, яка працювала без маски та відмовлялася спілкувати українською. Чоловік зробив зауваження, але жінка не захотіла назвати своє ім’я та викликала поліцію. “У мене клієнт тут буйний. Погрожує і знімає. На якій підставі він знімає мене на камеру?” – зауважила вона поліцейським.

    Врешті працівниця пошти попросила чоловіка залишити відділення: “Ви не маєте права мене знімати, вийдіть звідси! Я розмовляю, як мені зручно. Ніхто, жодною мовою не забороняв мені розмовляти”! У коментарях під відео думки відвідувачів розділилися, а от керівництво “Укрпошти” назвало поведінку колеги неприпустимою та звільнило жінку через “невиконання мовного закону, неодноразові скарги клієнтів щодо неввічливого спілкування та порушення стандартів якості обслуговування”.

    Русифіковане, а не російськомовне місто?

    “Дніпро – не російськомовне, а русифіковане місто, – так коментує Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь нещодавні події в Дніпрі та області. – Це результат радянської русифікаторської політики, тож мовна українізація – питання не одного дня. Разом з тим, на фоні пандемії, війни, проблем з працевлаштуванням та безробіттям, не всі навіть помітили, що сфера обслуговування стала україномовною”.

    Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Світлина: bbc.com/ukrainian

    Ситуацію завжди можна вирішити на місці, вважає Тарас Кремінь, але якщо буде принципове ігнорування державної мови, образи і навіть погрози на адресу громадян, Офіс мовного омбудсмена обіцяє діяти жорстко. “Приміром, був епізод на Миколаївщині, коли в одному із супермаркетів командир військової частини на прохання пояснити йому щось українською мовою отримав не просто відмову, а нецензурну лайку”, – розповідає пан Кремінь.

    “А днями до нас звернувся ветеран Другої світової війни, який зайшов в аптеку за ліками, де продавчиня на законну вимогу чоловіка обслуговувати його українською дозволила собі йому хамити у відповідь. У результаті інциденту в пенсіонера піднявся тиск і він був змушений викликати швидку”, – додає він.

    Мовний омбудсмен каже, що не має наміру “їздити з “патрулями” та “мовними інспекторами”, але шукатиме інструменти покарання порушників, які ігнорують норми Конституції і законів України. Водночас про штрафи наразі не йдеться. Штрафувати порушників почнуть лише з липня 2022 року. Накладатимуть штрафи за повторне порушення закону впродовж року у розмірі від 5100 до 6800 грн.

    “Штрафами поки не пахне. Зараз ми проводимо велику роз’яснювальну роботу, а всі наші вимоги про усунення порушень на разі виконуються. Злісні порушники мають бути покарані, але водночас повинні бути кращі умови для опанування державної мови, зокрема, доступні безкоштовні курси”, – додав Тарас Кремінь.

    Найсвіжіше

    Популярне