Невеличке містечко Крижопіль кілька днів тому перетворилося на форпост Української народної армії. Сто років тому воно перебувало на передній лінії воєнних подій Вапнярської операції, що відбулася у 1919 році, і зіграло ключову роль для учасників першого Зимового походу військ УНР у 1920 році.
До Дня Збройних Сил України у містечку вирішили відтворити події столітньої давності і провели реконструкцію бою. У події взяли участь реконструктори з Вінниці, Києва, Луцька та Львова. Із гарматами, кулеметами та панцерником «Петлюра» війська УНР обороняли від більшовиків станцію Крижопіль і таки перемогли ворога. На знак відтворення історичної справедливості та на честь 100-річчя Української революції у містечку встановили барельєф із зображенням Симона Петлюри. Його створив львівський скульптор Назарій Ткаченко. А кошти на пам’ятну дошку збирали усією громадою, її вартість складає 10 тисяч гривень.
«У часи, коли Вінниця, Проскурів та Кам’янець-Подільський ставали тимчасовими столицями Української Народної Республіки, криваві бої відбувалися за Вапнярський залізничний вузол – передовим форпостом цієї боротьби була станція Крижопіль, яка тільки у серпні 1919 року шість разів переходила з рук в руки. Тут гуркотіли панцерники «Хортиця» та «Вірний син», тут був знищеним одеський полк ім. Леніна, зібраний із вурків кримінальника Мішки Япончика, розгромлені червоні війська Йони Якіра», – розповідає ідейний натхненник реконструкції, головний організатор події В’ячеслав Березовський.
Реконструктор із Волині Володимир Патрай виступав на стороні більшовиків. Розповідає, що літо 1919 року для Вінниччини було дуже складне, адже влада переходила із рук в руки і не один раз. Особлива боротьба велася за міста і містечка, які мали залізничне сполучення. Одним із таких була і станція Крижопіль Одеської залізниці.
«Для відтворення бою використовується військова зброя, але з холостими набоями, кулемети – оригінальні, часів Першої Світової війни. Армія УНР має на озброєнні гармату і панцерник «Петлюра». Саме завдяки перевазі у військовій техніці вона розбиває більшовиків і вони відступають, – розповідає Володимир Патрай. – За цей бій підрозділ, яий обороняв Крижопіль, отримав із рук командуючого армією УНР Симона Петлюри бойовий прапор та почесну назву «Залізна». І так стала відома ІІІ Залізна дивізія під командуванням Олександра Удовиченка. Героїзм учасників боїв за станцію Крижопіль проти більшовицьких та білогвардійських військ Росії, у подальшому був відзначеним бойовими нагородами УНР та УГА».
Окрім Крижополя, військово-історична реконструкція періоду УНР відбулася і поблизу села Некрасове, що недалеко від Вінниці. Фестиваль проходив 7 грудня і був умовно поділений на три частини. Першою його складовою стали тактичні навчання у вигляді переходу на відстань 5–7 км в автентичному спорядженні військовиків Армії УНР. Друга – відтворення воєнних подій 1919-го року. Третьою складовою став урок живої історії для школярів села Некрасове та довколишніх сіл.
Нагадаємо, Перший зимовий похід – похід Армії Української Народної Республіки тилами російських Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тривав з 6 грудня 1919 до 6 травня 1920 років. Головним завданням Зимового походу було збереження присутності української армії на українській території, у ворожому запіллі, шляхом партизанських дій.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниччина, газета «День»
Фото з Facebook-сторінки В’ячеслава Березовського
